урок природознавства

Тема:  Органи травлення

Мета: Формувати уявлення про процес перетравлювання їжі, ознайомити школярів з органами травлення та їх функціями, дати уявлення про раціональне харчування

                                                     Хід уроку

I.Організаційний момент

Час урок нам розпочати

і старанно працювати.

Все, що знаєм, пригадаєм

і нове запам’ятаєм.

– Сьогодні на нашому уроці ми будемо випробовувати свої знання, вміння та спостережливість

Мета нашого уроку: « Щоб добре все знати, треба свій розум розвивати».

Наше гасло:  «Активним і уважним будь!  І про кмітливість не забудь!»

А тепер:

 Перевіримо поставу:

Плечі, шию і хребет.

Розпочнемо нашу справу.

До навчання!  Уперед!

2.  Перевірка домашнього завдання

А) Фронтальне опитування

- З чого складаються  всі частини людського тіла? ( з клітинок)

- Що служить опорою людського тіла? ( скелет)

Зараз ми з вами повторимо з чого складається скелет, як називаються різні частини скелету. А для цього нам треба розгадати ребус.

1. З чого складається скелет? ( з кісток)

_ Скільки кісток в людини? ( більше 200)

- Як з’єднані кістки між собою?

- Який вантаж може витримати кістка дорослої людини, не зламавшись? ( вагу автомобіля, масу слона  , приблизно 1500 кг)

- Чому діти повинні стежити за своєю поставою? ( кістки у дітей ще не зовсім тверді, вони гнучкі, можуть викривитися)

2. Яка кістка проходить вздовж всього тіла? ( хребет)

- З чого складається хребет? ( з хребців)

- Що знаходиться між хребцями? ( хрящові прокладки)

- Завдяки чому хребет гнучкий? ( хрящі стискаються і розширюються? )

- Що захищає хребет? (спинний мозок)

3. Міцний шолом, який захищає наш мозок (череп)

- Як з’єднані між собою кістки черепа?

- Яка частина черепа є рухомою? Чому?

4. Кістка, яка разом з лопаткою з’єднує верхні кінцівки з грудною кліткою

( ключиця)

- Як з’єднані  верхні кінцівки з грудною кліткою? ( рухомо). Доведіть.

5. Що утворюють кістки, які приєднуються до нижньої частини хребта?

 ( таз)

- Яку роль виконує таз?

- Які кістки з’єднуються з тазом? ( кістки ніг)

6.  Як називається нижня частина ніг? ( стопа)

- Як з’єднуються кістки ніг?

Б) Індивідуальне опитування

- Показати на таблиці всі основні кістки скелету

- Яку роль виконує грудна клітка?

- Що є головною рушійною силою нашого скелету?  ( м’язи)

 - Яка властивість м’язів приводить в рух скелет?

- У кого м’язи будуть сильніші: у людини , що багато їсть і нічого не робить, чи в того , хто займається спортом?

- Як треба зміцнювати свої м’язи?

В) Тест «Так чи ні?»

— Відповідайте за допомогою знаків ( зелені і червоні сигнали)

• Опорно-рухова система складається зі скелета і м’язів,
• Опорою тіла служать м’язи.
• Щоб м’язи були добре розвинені треба більше відпочивати, сидіти біля телевізора і комп’ютера.
• Рух тіла і його частин забезпечують кістки скелета.
• Під час ходьби тримайся прямо, не сутулься.
• Важкий вантаж носи в одній руці, щоб іншою підтримувати рівновагу.
• Не спи на ліжку, що сильно прогинається. Ліжко має бути рівним.
• Ліжко ,має бути дуже м’яким, щоб було зручно.
• Писати і читати потрібно низько нахиливши голову і зігнувши спину.
• Щоб мати струнку поставу слід займатися спортом

ІІ  Робота над новим матеріалом

Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство з будовою тіла людини і роботою органів людського тіла.

1.  Вступна бесіда

 Народилася маленька людина.

- Що вона вміє робити? ( відповіді дітей)

- А що вміють робити дітлахи тварин?

 Так, багато з малят тварин, лише народившись, вже багато чого вміють робити: комарики вміють літати, черепашача, як тільки вилупляться з яєць, повзуть до води, пірнають і ховаються.  Але варто сказати, що ці знання вони отримали не навчаючись, а спадково від природи.  А маленька людина від народження безпорадна, тому що всього має навчитися сама. Спочатку вона вміє небагато, найголовніше у той період для неї – ссати молоко, їсти!

-  Чому ж це найголовніше для людини?

 - І взагалі, навіщо треба їсти?

- Що відбувається з їжею в нашому організмі?

Ось це і спробуємо з’ясувати на нашому уроці!

 Отже, навіщо людині треба їсти?

 Так, щоб ходити, бігати, гратися, сміятися, врешті – щоб жити!.

Ми вигідно відрізняємося від техніки .  Наприклад, автомашин, бо вони можуть їздити лише тоді, коли є бензин, а доросла людина може прожити без їжі 30 – 40 днів. Але існувати без їжі зовсім – неможливо. А знаєте, скільки з’їдає людина за все життя?   Приблизно 50 тонн. Цілий вантажний вагон . Хто ж з’їдає  таку кількість їжі? І голова, і п’яти, і руки, і спина, і навіть волосинки на руках. Всі їдять скільки їм потрібно, а деякі навіть нагромаджують запаси.. А ось шлунок нічого не відкладає про запас, все іншим віддає і піклується за всіх. Це не жарт: нагодувати сто трильйонів клітинок . 

Як шлунок нас годує?  Ні, в ньому немає ні буфетів, ні їдалень. Якщо б на Землі з’явилося стільки людей, скільки в нас клітинок, то всі їдальні, буфети, ресторани земної кулі змогли б їх нагодувати , не зупиняючись ні на мить, тільки через півтора року. А наша фабрика – кухня, справляється з цим усього за 5 – 6 годин.

 Як же це робить людська фабрика – кухня?  Все це відбувається дуже цікаво!  Довгим вузьким тунелем, з великою кількістю згинів, їжа поступово рухається вперед, без офіціантів, завдяки м’язам.  Вони  по черзі  стискують тунель позаду шматочка їжі, як, наприклад, наші пальці стискують тюбик, коли видавлюють зубну пасту. І їжа рухається вперед, як на конвеєрі.   В нашому організмі їжа поступово розкладається на частини.

- Навіщо ж їжу розкладати на частини?

- А як ви вважаєте, можна навіть у найтовстішу волосинку проштовхнути шматок ковбаси?         

Звичайно , не можна! А в невидиму для    ока маленьку клітинку, тим більше не можна. Навіть, якби вдалося це зробити, клітинка все одно не змогла б цю ковбасу з’їсти. Адже вона не жує, не ковтає, а всмоктує їжу.   

- А щоб волосинка могла всмоктати їжу, якою вона має бути: твердою чи рідкою?

 Правильно, їжа має бути рідкою! Але це ще не все! Ці клітинки такі перебірливі, що не бажають їсти нічого, крім своїх улюблених страв – білків, жирів, вуглеводів.  ( слайд 1)

Білки нашому організмові потрібні як будівельний матеріал. Завдяки їм людина росте. Вуглеводи потрібні для вироблення енергії, яка забезпечує роботу всього організму.  Жири – продовольчі та паливні збереження на « чорний день», як тепла білизна. Крім цих основних частин, людині потрібні кальцій, залізо, свинець, мідь і інші. А потрапити в нас вони можуть лише тоді, коли їжа наша буде різноманітною, багатою на вітаміни.

Закріплення.

- Навіщо потрібна людині їжа?

- Скільки їжі може спожити людина за життя?

- За скільки годин наша фабрика – кухня може нагодувати сто трильйонів клітинок людського тіла?

- Чому їжу треба розкладати на частини?

- Назвіть основні складові будь – якої страви.

2. Ознайомлення з органами травлення

Отже, розкладання будь – якої їжі на складові частини – білки, жири, вуглеводи – називається процесом травлення. А відбувається він у спеціальних органах людського тіла, які так і називаються: органи травлення., або шлунково – кишковий тракт.  ( слайд 2)

Як називається кожний орган  та чим він займається, ви дізнаєтесь, здійснивши подорож до чудо – кухні.

І станція  Отже , перша станція: дім Язика. ( слайд 3)

Так, людина їсть ротом. Це надзвичайно складний орган, який вміє дихати, кусати, жувати, змочувати їжу слиною, зігрівати або охолоджувати її, ковтати, відчувати солона вона чи солодка, гірка чи кисла, гаряча чи холодна, а також вміє співати, говорити чи сміятися.

Ось і вхід до травного тунелю. Як перед справжнім тунелем, в цьому будинку стоїть охоронець. Здогадались хто це? Так, це – язик! Чому я назвала його охоронцем? А тому, що він стоїть на варті і всіх, хто входить, на смак пробує. Солодке та солоне язик визначає своїм кінчиком, кисле – боками, а гірке – коренем.

- Чому язик завжди мокрий? А тому, що він весь час змочується слиною.

- Для чого потрібна слина ? Вона потрібна для того , щоб ковтнути їжу.

3. Практична робота

Мета: Визначити роль слини в перетравленні їжі.

 А) Діти відкушують невеликий шматок хліба і пробують проковтнути його не розжовуючи.

Висновок : важко

Б) Відкушують ще один шматок і довго та старанно розжовують.

- Яким став хліб на смак?

- Чому він став солодким?

Висновок: Слина не лише змочує їжу, щоб легко було ковтати, а й перша на нашому конвеєрі приступає до її розкладання, або як кажуть вчені, до перетравлення. З їжі вона вивільняє тільки вуглеводи – цукор. Ось чому треба довго та добре пережовувати.

- Що ще є в роті крім язика? Так, це зуби.  ( слайд 4 )

– Навіщо потрібні зуби?

У зубів дуже важлива робота! Адже погано пережована їжа може пошкодити стравохід і шлунок, які дуже важко лікувати. Шлунок над такою їжею працює набагато довше, отже не відпочиває і починає боліти.

У людини 32 зуби. У немовлят виростають спочатку молочні зуби, вони не мають коренів, тому легко випадають до 14 років, а замість них виростають міцніші – кореневі. Зуби треба оберігати, ними не можна кусати дріт, колоти горіхи.. Треба ретельно доглядати за зубами. Двічі на день ( вранці та перед сном) зуби треба чистити зубною щіткою і пастою.

Практична робота

( На прикладі гребінця показати як слід чистити зуби)

ІІ станція  « Стравохід та шлунок» 

- Куди ж потрапляє далі розжована та змочена слиною їжа?

У шиї знаходиться товстий хребет, на якому тримається та повертається голова, сильні м’язи та дві трубки. Одна, по якій їжа потрапляє до нас, зветься стравохід, інша – слугує для повітря і називається гортань.

Так, їжа та повітря не в одну трубочку потрапляють. Якщо в гортань потрапить шматок їжі, людина може померти від задухи..

- Яким чином їжа потрапляє в стравохід?

Виявляється, справа у дивовижній будові нашої глотки. Подібно начальнику залізничної станції, вона стежить за тим, щоб їжа та повітря потрапляли тільки до свого тунелю. Як вона це робить? А ось як!

Ви, напевно, помічали: коли ми ковтаємо, то перестаємо дихати. Це відбувається тому, що м’яке піднебіння у роті піднімається і закриває шлях повітрю, що йде від носа. Одночасно спеціальний клапан закриває вхід, що веде до легень, і їжа може потрапити лише до стравоходу. Але, якщо під час їжі ви будете розмовляти, то начальник станції подумає, що ви закінчили їсти і відкриє шлях повітрю. Їжа потрапить у гортань і людина може загинути.

Шматочок пережованої їжі, подолавши стравохід, через 5 секунд потрапляє до шлунку. ( слайд  5 )

Закріплення

- Де знаходиться вхід у стравохід?

-  Яка ще є трубка у нашому горлі?

- Чому їжа потрапляє лише в стравохід?

- Як треба поводитися під час їжі?

Отже, невелика порція їжі потрапила до шлунку

- Що відбувається шлунку з їжею? ( перетравлюється)

 Що означає « шлунок перетравлює їжу?»

Давайте простежимо, що відбувається із шматком пирога, який потрапив до вашого рота.

І так, ваш ніс відчув пахощі смажених пирогів. Подав сигнал у мозок.

«Знайти і з’їсти! – наказав мозок. Ви йдете на кухню і бачите рум’яні пиріжки з маком. У роті відразу ж починає виділятися багато слини, а в шлунку шлунковий сік. Язик швиденько обстежив , який пиріг на смак і підсадив його на зуби. Зуби розжували, слина змочила, ви затримали подих, глотка закрила дихальний шлях, ви робите ковтальний рух і – вперед! Шматок пирога просковзнув у стравохід і подався вниз. Через 5 секунд він опинився у вузькому шлунку. Якщо до нього потрапить наступний шматочок,  шлунок ще трохи розтягнеться, доки не перетвориться у цілу печеру, заповнену смаженими пиріжками. Стінки у шлунка, як у справжнісінької печери, шорсткі, з них теж просочується вода, тільки вода незвичайна, а кислий шлунковий сік. Він тече звідусіль.

Навіщо потрібен шлунковий сік?

Саме він і є найголовніший під час поділу їжі на складові частини. Сік поступово просякає всю їжу і розчиняє навіть тверді карамельки до рідкої кашки. Він виконував би цю роботу значно довше, якби шлунковому сокові не допомагав сам шлунок.  Як долоньки труть та перемішують тверду глину з водою, так і шлунок своїми стінками розтирає, перемішує змочену соком їжу. Вся ця складна робота і називається перетравленням їжі.

Перетравлюватися їжа у шлунку буде 5 годин. Але цією кашею ще не можна нагодувати весь організм. В процесі травлення у шлунку із їжі виділяються білки.

Закріплення. –

- Що нагадує шлунок?

-  Як у шлунку перетравлюється їжа?

ІІІ і  ІV станція “ Тонка і Товста кишка»     ( слайд 6 )

Перетравлена їжа поступово рухається до виходу із шлунку. Невеликими порціями вона надходить до коридору довжиною у дванадцять пальців – дванадцятипалу кишку. Із стінок цієї кишки витікає гірка, жовта жовч. Вона розчиняє жири. Повільно рідка кашка, у якій є жири, білки, вуглеводи опускається в тонку кишку. Стінки цієї кишки вкриті малесенькими ворсинками. Ворсинки висотою лише 1 мм, та на кожному квадратному см їх росте біля тисячі. Якщо поглянути у мікроскоп, то всередині кишка волохата, ніби сибірський кіт. Кожна ворсинка – це насос для всмоктування основних компонентів їжі. Від їх кількості залежить наскільки  швидко отримає їжу кожна клітинка нашого тіла. Тонка кишка у 3 – 4 рази довша людського зросту, вона згорнута в кілька разів і знаходиться під шлунком. Тонка кишка всмоктує з перетравленої їжі тільки найважливіші три страви: білки, жири, вуглеводи, а решту речовин разом з водою відправляє далі – у товсту кишку. Товста кишка дуже хазяйновита. Вона всмоктує всю воду із розчиненими в ній речовинами. В результаті від сніданку , обіду та вечері  залишаються нікому не потрібні відходи, які товста кишка викидає назовні.

Закріплення

- Чим займається тонка кишка?

- В чому особливість її будови?

 - Яку участь в процесі травлення приймає товста кишка?

 Що трапляється з відходами?

V станція  “Печінка» 

Печінка – дивовижна прикордонна станція.

Ну ось нарешті шматок пирога подолав довгий тунель – травний тракт. Наше уявлення не буде повним, якщо ми не заглянемо до однієї незвичайної сусідки шлунку. Вона знаходиться справа від нього. Хто знає, як вона називається. Так, це – печінка. ( слайд 7)

Вона виконує одразу кілька важливих справ, тому така важка та велика.. У цієї доброї сусідки найбільші запаси вуглеводів. Тому під час голоду вона перша віддає їх організмові. Це по – перше…..

 Але слухайте далі. Пам’ятаєте, ми говорили, що у дванадцятипалу кишку виливається гірка жовч для розчинення жиру. Цю жовч, приблизно літр на добу виробляє печінка і зберігає її у спеціальному жовчному міхурі. Це – по -друге…

По – третє, печінка виробляє кров. Вона зберігає у собі 0,5 л крові і негайно віддає , коли людина багато її втратить. І  нарешті, найголовніша, четверта робота нашої сусідки шлунку. Всі поживні речовини, які всмоктали ворсинки – насоси, а також вода з усіма іншими речовинами, яку всмоктала товста кишка, потрапляють у кров, але перед цим вони мали пройти ретельний контроль. Хоча слина та шлунковий сік вже знищили багато мікробів, та не всіх. Товста кишка разом з водою всмоктала багато шкідливих речовин.  І от тут на шляху цієї нечисті  стає печінка. Вона пропускає щохвилини по0. 5л крові, знищує мікроби та знешкоджує отруту. Тільки після такого огляду поживні  речовини потоком крові розносяться до кожної клітинки нашого організму.

Закріплення

- Які функції виконує печінка у нашому організмі?

- Яку участь у травленні вона відіграє?

 5. Підсумок уроку

А)- Що таке процес травлення ?

- Які органи беруть у ньому участь?

- Де вивільняються з їжі білки, вуглеводи, жири?

- Хто годує наші клітинки?

- Хто відповідає за безпеку під час харчування?

- Якою має бути їжа?

Б) Для того , щоб наш організм отримував всі необхідні речовини, їжа повинна бути різноманітною, свіжою, смачною. ( слайд 8)

 Необхідно дотримуватися режиму харчування. Не можна переїдати на ніч., вживати надміру солодощів, тому що це приводить до порушення обміну речовин, до ожиріння.  А зараз, якщо ми будемо уважні, то зуміємо прочитати англійське прислів’я про те, що надмірне вживання їжі шкодить здоров’ю.

( Чим вужча талія, тим довше життя) Прислів’я записане у вигляді ребуса